Чи можна присаджувати малюка, якщо він не сидить?

А якщо це хлопчик? А чи треба вчити сидіти? А якщо не вчити, то він не сяде? Це короткий топ питань щодо сидіння дітей. Розбираємось.

⠀

Маля проходить кілька підготовчих етапів, які батьки інтерпретують як «хоче сидіти». Це «хоче сидіти» всіх і збиває, адже якщо хоче, значить, чому б не дати?

Але ці етапи є важливим тренуванням м'язів. Це абсолютно необхідно для того, щоб навичка сидіння сформувалася. І проскочити підготовчий етап означає не натренувати м'язи, що підтримують хребет і кульшові суглоби. Це ніби ви пішли в зал і відразу спробували присідати зі штангою у 80 кг. Отже,

Етапи сидіння:

⠀

1️. «Качає прес»

У 4-5 місяців маля намагається з положення лежачи на спині підняти голову і верхню частину корпусу, тобто сісти. Батьки розцінюють це як «хоче» і із задоволенням тягнуть дитину за ручки до сидячого положення, натякаючи, що це можливо.

⠀

Ця тракція за руки (так називається це підтягування) дає дитині перспективу, яку малеча сама не бачить. Збиває з природного ритму розвитку м'язів передньої черевної стінки і не лише. Після таких тракцій малята стають менш терплячими. Вони вимагають допомоги, щоб сісти знов та знов.

⠀

Якщо помістити дитину в положення напівлежачи в крісло або візок, вона може хапатися за бортики і підтягуватися. Чи допустимо це? Так, але недовго.

⠀

2️. Сидіння з підтримкою

У 5-6 місяців дитя може сидіти з підтримкою. Якщо є опора за спиною. Оптимально – дорослий, а не спинка стільчика чи подушка.

⠀

Але чи варто це робити? Лише для їжі. Адже якщо м'язи не готові, ми отримуємо відразу 2 небажані дії:

⠀

• вертикальне непосильне навантаження на хребет;

⠀

• навантаження на несформовані кульшові суглоби. І те, й інше може відгукнутися в майбутньому проблемами. Незалежно від того, хлопчик це чи дівчинка.

⠀

Сидіння має значний вплив на розвиток когнітивних навичок дитини. З такої пози дитина може ефективніше освоювати світ. Також це є важливим етапом вертикалізації. 

ВООЗ визначає сидіння, як одну з ключових моторних навичок дитини на першому році життя і використовується як провідний орієнтир розвитку дитини.

Не варто спеціально тренувати малечу та стимулювати освоїти ту чи іншу навичку швидше. Нехай все відбувається в своєму темпі.